понеділок, 24 лютого 2025 р.

 Три роки війни в Україні: біль, боротьба, незламність


 Дякуємо тим, хто бореться. Працюємо заради нашої перемоги.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало найбільшою трагедією сучасної Європи. За три роки війна принесла тисячі жертв, зруйновані міста та мільйони зламаних доль. Але водночас вона показала силу, єдність та незламність українського народу.

Українці з першого дня стали на захист своєї країни. Збройні сили України продемонстрували відважний опір, змусивши ворога відступати. Волонтери, лікарі, рятувальники, вчителі — кожен на своєму місці робить усе можливе для перемоги.

Попри важкі випробування, Україна продовжує жити та розвиватися. Країна отримує підтримку від міжнародних партнерів, а народ зберігає віру в майбутнє. Щодня тисячі українців відбудовують зруйновані міста, допомагають військовим та підтримують одне одного.

Ця війна змінила світ, показавши, що свобода та гідність не мають ціни. Українці платять надто високу ціну за право бути вільними, але вони не зупиняться. Три роки боротьби — це три роки наближення до перемоги, яка обов’язково настане. 

Пам’ятаємо захисників. Вічна пам'ять про випускників Велятинського закладу освіти, які віддали своє життя у боротьбі за незалежність і суверинітет України. 

ДІВИНЕЦЬ Іван Олексійович (13.02.1971 - 15.05.2022) с. Велятино, Сержант, головний сержант роти охорони, загинув внаслідок бойового зіткнення та масового артилерійського обстрілу поблизу н.п. Катеринівка Луганської обл. Нагороджений орденом "Хрест Героя" (посмертно).

ПЕЛЕХАЧ Михайло Дмитрович (08.06.1966 - 13.06.2023) с. Велятино. Солдат, механік ремонтного відділення автомобільної техніки, загинув внаслідок танкового обстрілу поблизу н. п.Жеребʼянки Запорізької обл.

 ЛИПЧЕЙ  Анатолій Ярославович (07.05.2003- 05.01.2025) с. Велятино. Лейтенант. Командир першого танкового взводу танкової роти військової частини 3028. Західного Оперативного - Територіального 06'єднання Національної гвардії України. Загинув під час танкового бою біля населеного пункту Єлизаветівка Покровського району Донецької області.

   Герої не вмирають і не вмруть. Героїв пам’ятатимуть віками, їм славу всі  народи віддають і голову схиляють перед вами. Низький уклін батькам, дружинам, дітям, братам і сестрам, рідним наших героїв.  Вони загинули заради мирного неба та щасливого майбутнього нашої держави і нас всіх.  


Немає коментарів:

Дописати коментар